<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
   <channel>
      <title> </title>
      <link>http://green.hiblogger.net/rss/</link>
      <description>RSS feed of hiblogger.net user green</description>
      <pubDate>Wed, 20 Aug 2008 11:25:41 +0300</pubDate>
      <lastBuildDate>Wed, 20 Aug 2008 11:25:41 +0300</lastBuildDate>
      <image>
          <url>http://hiblogger.net/img/avatar/1/4/b/2307078.jpg</url>
          <title>hiBlogger.net user green </title>
          <link>http://green.hiblogger.net/rss/</link>
      </image>
<item>
<title>продаємось!</title>
<link>http://green.hiblogger.net/5833.html</link>
<description>&lt;p&gt;&lt;span id=&quot;ctl00_Main_ctl04_lblBody&quot;&gt; &lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Вчора журналісти оголосили акцію &amp;quot;Не продамося&amp;quot;, спрямовану на боротьбу із замовними сюжетами на телебаченні. Акція нагадала мені один історичний коментар з приводу концентраційних таборів, які були створені фашистами підчас Другої світової війни.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;На жаль я не пам&amp;rsquo;ятаю автора, але суть була наступною &amp;ndash; існування таборів смерті &amp;ndash; це результат діяльності бюрократичної машини фашизму.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ні Гітлер, ні Гімлер, не кажучи про інших нацистів не хотіли, щоб справа повернулась саме таким боком, але в якийсь момент, процес вже було не зупити &amp;ndash; хтось був надто ревностний у виконанні, хтось перегинав палку, ще хтось хотів вислужитись і в результаті в таборах було знищено мільони людей.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;При чому тут українські журналісти, спитаєте ви?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Та тому, що ситуація проти якої вони протестують &amp;ndash; це виключно результат їхньої діяльності та наслідок їхнього підходу до роботи. Наведу приклад. За чотири роки успішної діяльності в сфері маркетингових комунікацій я постійно стикався з тим, нормальний інформаційний привід компанії звучав на ТБ з редакційними правками, які перевертали все з ніг на голову. Редакції викреслюють назви компаній, ставлять які завгодно акценти.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Що ж залишається робити компаніям в даній ситуації? Напевне, лише гарантувати правдивість інформації грошима. Та іронія в тому, що навіть отримуючи гроші, ви не отримуєте відповідного продукту. Журналіст усвідомлюючи, що це заказуха, за яку отримує гроші не він, а комерційна служба каналу, робить все спустивши рукава. Запізнюється на події, перекрує синхрони, тупо переписує прес-релізи.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;На мою думку, виходу в цієї ситуації в найближчі пару років не буде. Не зважаючи на протести, телеефір буде або продаватись, або жорстко редагуватись. Мало того, дай Боже, щоб акція &amp;laquo;Не продаємося&amp;raquo; не була сигналом &amp;laquo;продаємося&amp;raquo;. Бо ж знаєте, часка &amp;laquo;не&amp;raquo; проходить повз свідомість.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;P.S. При цьому я щиро вірю, що в українській журналістиці багато чесних талановитих та порядник спеціалістів, яких достала існуюча ситуація.&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Wed, 07 Nov 2007 21:05:27 +0200</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/5833.html</guid>
</item>

<item>
<title>Стратегічний розвиток</title>
<link>http://green.hiblogger.net/3297.html</link>
<description>&lt;p&gt;Щойно повернувся з PR-форумe «PR ради PRоцесса или PR ради результата?». Місце проведення - &lt;a href=&quot;http://rex.ua/?pid=14&quot;&gt;RЕХ&lt;/a&gt;. Учасники достойні. Теми доповідей - теж цікаві. Та найцікавіше - червона нитка, яка проходила через усе спілкування - українські компанії не займаються стратегічним плануванням. Основна причина, кажуть учасники форуму - нестабільна політична ситуація. &lt;/p&gt;

&lt;p&gt; З темою &quot;планування майбутнього&quot;, ми активно почали працювати в літку цього року. &lt;a href=&quot;www.kyivstar.net&quot;&gt;Наш клієнт&lt;/a&gt; поставив перед нами ціль - створити комунікацію, яка б надихнула українців на те, щоб вони задумались про власне майбутнє. Коли ми почали працювати над проектом, виявилось, що стосунки у українців з майбутнім дуже складні. Якщо провести умовну шкалу, на яка пройде з минулого через сьогодення в майбутнє, то українці на цій шкалі будуть знаходитись за &quot;теперішнім&quot;, у неделекому минолому.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Одна із причин - те, що ми гречкосії. В результаті - циклічність перемін - весна, літо, осінь, зима. Може, звичайно, є і інші. Але факт залишається фактом. На запитання &lt;a htef=&quot;http://10.kyivstar.net/socium&quot;&gt;соціологічного дослідження&lt;/a&gt;: &quot;В яких термінах ви думаєте про власне майбутнє?&quot; близько 70 відсотків моїх громадян відповіли &quot;Пару місяців, пару років&quot;.&lt;/p&gt;


&lt;p&gt; А ви наскільки плануєте власне майбутнє?&lt;/p&gt;    </description>
<pubDate>Tue, 11 Sep 2007 16:06:06 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/3297.html</guid>
</item>

<item>
<title>Селебретіз</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2445.html</link>
<description>&lt;p&gt;Ще одна питання, на яке кожен піарщик, хоча б раз в житті має дати відповідь, це чи використовувати у власній комунікації зірок? &lt;/p&gt;&lt;p&gt;На мою думку, тут треба вирішувати індивідуально і з врахуванням ситуації, цілей та задач.&lt;/p&gt; &lt;p&gt;За чотири роки в цьому бізнесі ми співпрацювали з більш ніж десятком &quot;селебретіз&quot;. Це були спостсмети (Безсонова, Нікітін, Шевченко), зірки (Руслана, Положинський) і навіть один урбан-кламбер (Алан Робер). І завжди їх залучення до комунікційних програм дуже зважувалось. Адже на &quot;зірку&quot; можуть прийти, але вона ж може &quot;вбити&quot; інформаційний привід. &lt;/p&gt;&lt;p&gt;Так у нас сталось підчас запуску програми &lt;a href=&quot;www.10.kyivstar.net&quot;&gt;&quot;Спілкування заради майбутнього&quot;&lt;/a&gt;. Відкрити її ми запросили Алана Робера, який мав піднятись на вершину офісу Київстар та таким чином продемонструвати, що недосяжних цілей не існує. Ідея і справді була яскрава. Ми прорвали інформаційний простір - новина про Алана була на перших шпальтах, сюжет - в вечірніх випусках новин, і не тільки українських. &lt;/p&gt;&lt;p&gt;Але лише 30 відсотків ЗМІ написали, що він приїхав відкрити програму на честь 10 річчя Київстар. Решта сфокусувались на інших, &quot;побутових&quot; подробицях.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Та, якщо ви вирішили зробити такий рішучий крок, то варто потурбуватись про наступні речі:&lt;/p&gt; 
&lt;p&gt;1) Брифінг зірки. Вона має чітко, чітко, чітко знати не тільки свої слоова, але і загальну драматургію події. Вона не має виглядати весільним генералом. Наприклад, Алана можна було розбудити вночі і він міг розказати філософію програми &quot;Communication for the Future&quot;.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;2) Передбачте те, що зірка може запізнюватись і не дозвольте їй зробити це. А то, будете, як ми 30 хвилин чекати Руслану перед десятками камер.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;3) Підготуйте завчасно 2-3 інтерв’ю та фото з зіркою, яке можна передати в інші ЗМІ. Фото має бути з брендінгом.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;4) Всі фотки - на фоні брендованого банеру.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;5) Витисніть з події максимум. Наприклад, ми після того, як подарували Андрію Шевченко на прес-конференції серце, розповсюдили новину - &lt;a href=&quot;http://football.djuice.com.ua/2006/news/article.html?3&quot;&gt;Київстар подарував Андрію Шевченко серце українських вболівальників&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Wed, 15 Aug 2007 20:06:50 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2445.html</guid>
</item>

<item>
<title>Чи потрібно робити фуршет?</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2382.html</link>
<description>&lt;p&gt; Пару разів я чув: &quot;А давайте зробимо фуршет і журналісти на нього прийдуть!&quot;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;І Ви знаєте, справді прийдуть, але чи напишуть?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зрештою, це ваш вибір. Ви ж запрошуєте. Та на вашому місці, я б дотримувався наступних правил:&lt;/p&gt; 

&lt;p&gt;1. Він має починатися мінімім через 45 хв. після прес-конференції. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;2. Кава подається з самого початку. Також можна поставити воду без газу, печиво, крекери, порізану моркву, і ще смачнючок.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Кількість персон - десь 35. Бюджет на людину близько $35.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тривалість - 20-25 хвилин.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Та присутність журналіста на фуршеті після прес-конференції - це не факт, що він напише) &lt;/p&gt;
</description>
<pubDate>Tue, 14 Aug 2007 00:17:30 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2382.html</guid>
</item>

<item>
<title>Журналісти та піарники</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2350.html</link>
<description>В квітні цього року http://telekritika.kiev.ua провела &lt;a href=&quot;http://telekritika.kiev.ua/articles/171/0/9446/krstil_april/&quot;&gt;круглий стіл&lt;/a&gt; присвячений взаємодії піарників та журналістів.  &lt;p&gt;Прочитавши розшифровку я зрозумів, що одною із перешкод для співпраці, є внутрішня самоцензура ЗМІ.  Хоча я можу помилятися.&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Sun, 12 Aug 2007 21:02:36 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2350.html</guid>
</item>

<item>
<title>?</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2280.html</link>
<description>&lt;p&gt;57 коментарів до &lt;a href=&quot;http://green.hiblogger.net/2215.html&quot;&gt;попереднього запису&lt;/a&gt;! Я реально в позитивному шоці) Не тільки від кількості (бувало і більше), але від якості. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Але зараз не про це. Зараз - два слова про те, як я бачу піар.&lt;/p&gt; 
&lt;p&gt;Я вирішив працювати з pr, тоді коли, як журналіст зіштовхнувся з якістю роботи українських піар агентств. Це було в далекому 2004. Прийнявши таке рішення, я покинув тижневик &quot;Ділова столиця&quot; і перейшов в холдинг АДВ. Звичайно, там я побачив іншу сторону піар бізнесу - інтереси клієнта, клаєнт сервіс, агентство. Я був настільки вражений побаченим, що чесно грав в &quot;каунтр страйк&quot; цілий місяць. Потім були перші проекти - для нафтової компанії, пива, після чого я втягнувся і перестав грати в компьютерні ігри. 
&lt;p&gt; Пройшло пару років. За спиною було реалізовано пару гарних проектів. І в який момент я подумав, а чим я займаюсь? Що таке public relations? &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Під вивіскою піар різні люди розуміють різні речі: прес-конференції, прес-релізи, проплачені статті, інформаційний шум, одним словом, до піару відносять всі негативні та позитивні медіа-прояви компанії чи особистості.&lt;/p&gt; 
&lt;p&gt;Моє ж визначення public relations на даному етапі мого кар’єрного розвитку - це створення позитвного середовища навколо компанії чи особистості. Позитивне - це найефективніше середовище. Воно сприяє досягненню результатів. &lt;/p&gt; </description>
<pubDate>Thu, 09 Aug 2007 16:56:38 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2280.html</guid>
</item>

<item>
<title>журналістська упередженість</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2215.html</link>
<description>&lt;p&gt;Я майже щодня стикаюсь з упередженим ставленням журналістів до інформаційної діяльності компаній. Часто вони пояснюють своє небажання згадувати той чи інший бренд, тим, що це реклама. Але доходить до маразму. Наприклад, 5 канал брав коментарі по мобільній культурі. І ось як він відтитрував коментаторів: &lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Л. Степанчук, головний адміністратор театру &quot;Колесо&quot;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;В. Ющенко, Президент України (під час засідання РНБО)&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;В. Соловей, фахівець з етикету&lt;/p&gt;
Ж. Ревнова, &lt;b&gt;представник компанії мобільного зв&#039;язку&lt;/b&gt;

&lt;p&gt;Але №1 в моєму особистому рейтингу журналіської впертості належить газеті &quot;Киевские ведомости&quot;. Яка  пишучи про приїзд Алана Робера вивернулась так: &quot;По словам Жанни, pr-менеджера компании организатора приезда&quot;.&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Tue, 07 Aug 2007 11:08:32 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2215.html</guid>
</item>

<item>
<title>7 кроків для пресухи</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2137.html</link>
<description>&lt;p&gt;Трошки лікбезу. Сім простих кроків, щоб зробити пресуху ефективною.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;1. Визначити, прописати та ВГОЛОС проговорити ключові повідомлення події. Їх має бути не більше трьох )&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;2. Написати прес-реліз. Формат - перевернута пірамідка: що, коли, чому.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;3. Написати сценарій події. Хто, коли і що говорить. Можна тезово.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;4. Надрукувати прес-реліз (мінімум 50 штук)&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;5. Забронювати зал для пресухи. Це коштує десь 150-300 баксів за годину. Варто брати в центрі - УНІАН, РБК (ще не юзав), ІНТЕРФАКС, УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;5. Написати анонс події. Розповсюдити його по медіа та інфор-агентствам + блоги. Максимум 700 знаків. В ньому вказати особу та телефони і мейли для контакту.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;6. Створити карту ЗМІ - перелік журналістів, які обов’язково мають до тебе прийти.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;7. Почати запрошувати. Мінімум за 5 днів до події.&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Sat, 04 Aug 2007 00:33:54 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2137.html</guid>
</item>

<item>
<title>Чого я тут?</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2136.html</link>
<description>Після того, як я анонсував цей блог у себе на ЖЖ мене почали запитувати: &lt;a href=&quot;http://rizne.livejournal.com/494318.html&quot;&gt;а чого тут, а не на блогері?&lt;/a&gt;. Все просто, мене цікавить існуюча та потенційна аудиторія цього ресурсу, я знаю як працюють ці хлопці і мені подобається їх віжин. 

Окрім цього, якщо розібратись, то решту українських проектів надто недолугі. Вони, перш-за-все, називаються блогами, а не є ними) </description>
<pubDate>Sat, 04 Aug 2007 00:23:29 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2136.html</guid>
</item>

<item>
<title>як виміряти ефективність PR комунікації</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2110.html</link>
<description>Традиційно підчвас розробки проекту виникає питання щодо оцінки вкладених в кампанію інвестицій. Спеціалісти з маркетингу називають це &lt;a href=&quot;http://en.wikipedia.org/wiki/Return_on_investment&quot;&gt;ROI&lt;/a&gt;. Я не ставлю під сумнів ефективність даного інструменту, але це все одно, що копати шуфрею, а не рисклем ;). Не зважаючи на простоту застосування цього інструменту, він не враховує такі важливі критерії, як конотацію повідомлення та інформаційне середовище. 

З іншого боку поки в Україні не існує однозначної та єдиної методики оцінки PR ефективності. Хоча може я не все знаю ). Ми використовуємо набір інструментів - контент аналіз інформаційного поля, проведення соціологічних досліджень, ті самі Return on investment. Все залежить від бюжету та цілей оцінки. 

А ось в політиці придумали свій спосіб оцінки - IKE. 
&lt;a href=&quot;http://telekritika.kiev.ua/articles/180/0/9592/ike/&quot;&gt;ІКЕ – інструмент, що оцінює якість присутності кожного учасника виборчої кампанії у відкритому інформаційному просторі нашої країни. Критерії, які його визначають, ледь не в першу чергу впливають на симпатії-антипатії громадян України та на їх вибір. А саме як та чи інша політична сила позиціонується перед своїм виборцем, успішно чи невдало вона веде свою кампанію.  ІКЕ – сумарний погляд українських фахівців на те, як ведуть себе політики та їхні політичні сили стосовно соціального запиту. Експертами-учасниками ІКЕ є представники громадських організацій (Комітет виборців України, МГО «Інтерн’юз-Україна» та інших), ЗМІ (журнали «Експерт», «Главред» тощо), інформагенції («Українські новини», «ЛігаБізнесІнформ» тощо), телеканали («1+1», 5 канал, Новий, СТБ, ТОНІС), інтернет-видання, політологічні та PR-структури тощо.&lt;/a&gt;

Цікаво, чи б працювала ця оцінки на комерційному ринку інформаційних комунікацій?</description>
<pubDate>Fri, 03 Aug 2007 00:09:55 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2110.html</guid>
</item>

<item>
<title>мій третій блог</title>
<link>http://green.hiblogger.net/2090.html</link>
<description>Привіт! 
Мене звати Артем Зелений. Я - спеціаліст з масових комунікацій займаюсь PR, рекламою та соціальною інженерією з 1994 року. Цей мій третій блог. Перший проіснував пів року, другий - http://rizne.livejournal.com я підтримую вже чотири роки. Мета цього блогу - професійна. Я хочу побудувати конструктивний зв’язок між журналістами та  спеціалістами з масових комунікацій. Досі я стикаюсь із відкритим нерозумінням і непряйняттям з обох сторін. Піарники зневажливо ставляться до журналістів, а журналсіти лажають піарників. Давайте спілкуватись!</description>
<pubDate>Thu, 02 Aug 2007 09:44:18 +0300</pubDate>
<guid>http://green.hiblogger.net/2090.html</guid>
</item>

</channel>
</rss>